Гайдамаки



Категории Тарас Шевченко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Все йде, все минає — i краю немає... Вiчний лише потяг людини до волi, до справедливостi. 1 виразниками цих волелюбних прагнень украïнського народу стали гайдамаки. Таке визначення, звичайно ж, не подобається офiцiйним письменникам, прихильникам абсолютизму. Для поета ж часи козаччини, гайдамаччини — славне минуле. Iнтродукцiя. Боротьба польських магнатiв за владу врештi-решт призвела до втрати Польщею своєï державностi. А конфедерати (члени озброєних загонiв дрiбноï шляхти), якi мали цю державнiсть захищати, грабували Украïну, знущалися з ïï народу. ïхнi дiï викликали обурення проти шляхти — гайдамаки готувалися до повстання, ножi освятили. Галайда. Ярема Галайда — наймит у шинкаря Лейби. Цiлий день вiн за попихача. Сирота, але сирота багатий, бо в нього є кохана Оксана. Вночi, коли шинкар лiчив грошi, Ярема взяв торбу й пiшов у Вiльшану. Конфедерати. Цiєï ж ночi до Лейби вдерлися конфедерати, побили господаря, допитуючись, де його дочка. Хитрий корчмар сказав,  що вона вмерла.  Вiн усiляко догоджав непроханим гостям, принижувався, пiдливав горiлки. Коли шляхта стала вимагати в нього грошi, вiн сказав, що не має нi шеляга, а багато червiнцiв є в костьолi у вiльшанського титаря, до того ж iще й дочка в того гарна, як панночка. Конфедерати залишили корчмаря й поïхали у Вiльшану. Титар. У Вiльшанi Ярема, ходячи попiд гаєм, спiвав та виглядай Оксану. Аж заплакав, боячись, що та не прийде. Побачивши дiвчину, зрадiв i забув про все. Титарiвна ж забарилася, бо занедужав батько. Ярема сказав, що йде в Чигирин до гайдамакiв, щоб здобути славу, багатство i покласти все до нiг Оксани, одягти ïï, як гетьманшу. Закоханi мрiяли, як житимуть, коли не стане ворогiв в Украïнi. Присягайся одне одному у вiрностi та й розiйшлися. А тим часом конфедерати вдерлися до титаря, стали його катувати, вимагати грошi. Замордувавши бiдного чоловiка, запалили церкву. Як прибiгла Оксана й побачила все це, так i знепритомнiла. У такому станi ляхи й забрали ïï iз собою. Свято в Чигиринi. За багатьох гетьманiв Чигирин був мiстом козацькоï вольницi. Тепер тут тиша. Та ось над Тясмином, у темнiм гаю, зiбралися простi козаки i старшина, щоб покарати ворогiв. Стояли вози з ножами. Люди чекали дзвонiв, що мали сповiстити про початок церковноï служби, i слухали, як спiвав слiпий кобзар. Нарештi почалася служба: попи святили ножi й закликали боротися з ненависною шляхтою, яка стiльки лиха принесла украïнському народу. Третi пiвнi. Колiïвщина, це пекельне свято, охопила колись всю Украïну. Але з часом про неï забули, й онуки славних повстанцiв покiрно панам жито сiють. Вночi берегом Днiпра йшов козак i журився, вiдчуваючи щось недобре. Мав у Черкасах чекати сигналу до повстання — третiх пiвнiв. Ярема замислився над долею свого рiдного краю. Вiн сподiвався, що колись в Украïнi знову блисне булава. Червоний бенкет. Задзвонили в усi дзвони по всiй Украïнi, гайдамаки почали бити шляхту. У Черкаси до Залiзняка прийшов i Ярема. Там вiн дiзнався, що конфедерати вбили титаря i викрали Оксану. Записали Ярему як Галайду (бездомний бурлака), дали коня i, залишивши за собою палаюче мiсто, поïхали далi. Молодий козак тяжко тужив за Оксаною. Гупалiвщина. Повстання охопило всю Украïну. ...Остались Дiти та собаки — Жiнки навiть з рогачами Пiшли в гайдамаки.  У такiй кривавiй рiзнi, на думку поета, виннi ксьондзи, єзуïти, кi посiяли ворожнечу мiж братнiми слов'янськими народами. Загiн Залiзняка проïхав Вiльшану, Будища, де в лiсi поховалися ляхи. Гайдамаки позбивали ïх iз дерев, як грушi. Повстанцi знайшли скарби конфедератiв i пiшли карати ворогiв у Лисянку. Бенкет у Лисянцi. Гонта й Залiзняк керували повстанням у Лисянцi. Не жалiли нiкого. Особливо лютував Ярема. Гайдамаки влаштували бенкет серед палаючого мiста. Тут Галайда побачив переодягненого в козацький одяг Лейбу, який сказав йому, що в будинку за мурами ляхи тримають Оксану. Гайдамаки стрiляють у будинок з гармат, Ярема з Лейбою встигають прокрастися туди i винести з льоху напiвживу Оксану. Лебедин. Оксану вiдвезли до Лебедина в монастир. Опритомнiвши, дiвчина розповiла бабусi-черницi про те, як потрапила в полон до ляхiв, як хотiла накласти на себе руки i лише думка про коханого врятувала ïï. Черниця ж розказала Оксанi, що ïï привiз саме Ярема й обiцяв незабаром повернутися. Вiн i справдi приïхав, обвiнчався й того ж дня покинув, щоб разом iз повстанцями бити ляхiв. Гонта в Уманi. Пройшло вже лiто, зима, а повстання все тривало. Ярема прославився аж на всю Украïну як завзятий гайдамака. Ось обступили повстанцi Умань i затопили ïï панською кров'ю. До Гонти привели двох хлопчикiв-католикiв. Це були його сини, проте вiн, вiрний присязi бити католикiв, власноручно вбив i ïх, тяжко страждаючи як батько. Вночi вiн крадькома поховав дiтей, бажаючи для себе швидкоï смертi. Епiлог. Майже рiк тривало повстання та й ущухло. Ляхи взяли Гонту, тяжко катували й стратили. Помер з того горя й Залiзняк. Гайдамаки розiйшлися хто куди. Тим часом було зруйновано Запорозьку Сiч. А Украïна навiки заснула, тiльки часом колишнi повстанцi, йдучи над Днiпром, спiвають гайдамацьких пiсень.   Коментар Офiцiйна влада, та й багато людей вважали гайдамакiв розбiйниками, яких треба було суворо покарати. Т. Шевченко вперше публiчно розкрив причини повстання — жорстокi утиски, економiчний i духовний гнiт украïнського народу з боку польськоï шляхти. Гайдамаки — такi ж люди iз серцями, що вмiють любити й страждати. Вони вiрнi присязi, товариству до кiнця, готовi до самопожертви. Поет нагадує своєму народу про героïчне минуле, закликаючи до боротьби проти будь-якого гнiту й неволi.

Метки Гайдамаки, ТАРАС ШЕВЧЕНКО, ЛIТЕРАТУРА УКРАÏНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ, ПОЕТИ-РОМАНТИКИ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ЛIТЕРАТУРА, УКРАÏНСЬКОГО, РОМАНТИЗМУ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Гайдамаки