Кавказ



Категории Тарас Шевченко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Кавказькi гори засiянi горем, кров'ю политi — там тривалий час iде вiйна. Споконвiку там орел карає Прометея, та не в змозi подолати мужнього титана: Не вмирає душа наша. Не вмирає воля. Лiричний герой звертається до Бога, коли ж нарештi прокинеться правда й кати перестануть знущатися з людей: Ми вiруєм твоïй силi I духу живому Встане правда! Встане воля! А поки що течуть рiки, Кровавiï рiки! Кавказькi гори политi кров'ю, бо там живуть волелюбнi народи, якi вiдчайдушно захищають свою батькiвщину. Тисячами там гинуть i царськi солдати, яким ця вiйна зовсiм не потрiбна. А скiльки слiз пролито! ïх вистачить, щоб утопити всiх iмператорiв... з дiтьми i внуками. Лiричний герой поеми славить синiв Кавказу — лицарiв великих: Борiтеся — поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава I воля святая! Вiн протиставляє вiльному Кавказу, який не зазiхає на чуже, крiпосницьку Росiю, в якiй можуть лише навчити, як ошукувати людей, здирати з них останню шкуру, мордувати по тюрмах, продавати чи програвати в карти своïх же братiв — християн. I докоряє панству, що люблять вони на братовi Шкуру, а не душу! Зажерливi й багатi моляться Христу, б'ють поклони за крадiжку, кров, вiйну, щоб потiм йому ж принести в дар украденi ними багат-ства. Поет звертається до пам ятi свого друга Якова де Бальмена, який загинув на Кавказi, i не за Украïну, а за ïï ката. З обуренням вiн говорить про облуднi твердження загарбникiв, нiби вони несуть просвiту темним i диким народам: Все покажем! Тiлько дайте Себе в руки взяти, Як i тюрми мурувати, Кайдани кувати... Всьому навчим; тiлько дайте Своï синi гори Остатнiï.. бо вже взяли I поле, i море.   Коментар Отримавши звiстку про загибель свого друга Якова де Бальмена у вiйнi з кавказцями, поет гiрко роздумує над цiєю безглуздою втратою життя за чужi загарбницькi iнтереси. Вiн повнiстю на боцi вiльнолюбного кавказького народу, який захищає свою батькiвщину i страждає, як Прометей. Царський уряд прикривається тим, що Несе просвiту диким народам. Але чому може навчити держава iнших, коли сама гнобить свiй народ, продає братiв-єдиновiрцiв i всi питання вирiшує за допомогою кайданiв та в'язниць?

Метки Кавказ, ТАРАС ШЕВЧЕНКО, ЛIТЕРАТУРА УКРАÏНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ, ПОЕТИ-РОМАНТИКИ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ЛIТЕРАТУРА, УКРАÏНСЬКОГО, РОМАНТИЗМУ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Кавказ