Причинна



Категории Тарас Шевченко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал На Днiпрi — буря. Горами здiймаються хвилi, гнуться вiд вiтру тополi. А на березi щось бiле блукає. То не русалка, а дiвчина, яку ворожка зробила причинною, щоб не сумувала за молодим козаком. Торiк вiн пiшов у похiд, обiцяв повернутися, та все не ïхав. Дiвчина-сирота щиро полюбила козака, побивалася за ним, не знаючи, чи живий, чи нi, кохає ïï чи iншу зустрiв. Так вона ходила берегом, а тим часом з води виринули русалки й залоскотали ïï. Вранцi виïхав iз дiброви козак, його кiнь вороненький ледве ступав. Пiд'ïхав до того дуба, де розлучився з коханою дiвчиною, побачив милу, а вона лежить не дихаючи. Розiгнався тодi козак та в дуб головою! Невдовзi проходили там дiвчата, що йшли в поле жати. Побачили коня, козака й дiвчину пiд дубом. Думаючи, що тi сплять, хотiли злякати, але, зрозумiвши, що вони неживi, втекли. Козака й дiвчину, як сирiт, поховали громадою. Посадили над козаком явiр та ялинку, а над дiвчиною — червону калину. На гiлках спiвають птахи, поки зiйде мiсяць i повиходять з Днiпра русалки.   Лiлея Лiлею питає Цвiт Королевий, чому ïï, коли росла, люди не любили, а тепер очей не зводять, милуються. I розповiла Лiлея своєму братовi, Цвiту Королевому, що була вона колись людиною, а мати ïï все журилася, на неï дивлячись, i проклинала пана. Потiм мати померла, а ïï пан взяв у палати, виростив. Не знала тiльки, що вона байстря, панотi донька. Пан десь поïхав, ïï покинув, люди ж його прокляли й бутим ж спалили. А ïï остригли, поглумилися, вигнали, навiть узимку до хати не пустили. Як померла, проросла квiткою, Лiлеєю — снiго-цвiтом, i тепер дiвчата нею квiтчаються, веселить вона людей — тих самих, що вбили ïï й матiр. Заплакала Лiлея, а Цвiт Королевий схилив ïй на бiле плече червоно-рожеву голiвоньку.   Коментар Балади стали першими поетичними творами Т. Шевченка. Вони мають виразний романтичний характер, написанi за украïнськими народними легендами про русалок, якi можуть залоскотати людину, про ворожок, що вмiють лiкувати душевний бiль, про квiти й дерева, в якi перетворилися колись гарнi дiвчата з трагiчною долею. V цих творах присутнi чудовi описи природи, здебiльшого в романтичному дусi.

Метки Причинна, ТАРАС ШЕВЧЕНКО, ЛIТЕРАТУРА УКРАÏНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ, ПОЕТИ-РОМАНТИКИ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ЛIТЕРАТУРА, УКРАÏНСЬКОГО, РОМАНТИЗМУ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Причинна