Росли укупочцI, зросли



Категории Тарас Шевченко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Росли укупочцi, зросли; Смiятись, гратись перестали. Неначе й справдi розiйшлись!.. Зiйшлись незабаром. Побрались;  I тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповиннi.  Аж до самоï домовини. А меж людьми ж вони жили! Подай же й нам, всещедрий Боже! Отак цвiсти, отак рости, Так одружитися i йти, Не сварячись в тяжкiй дорозi, На той свiт тихий перейти. Не плач, не вопль, не скрежет зуба — Любов безвiчную, сугубу На той свiт тихий принести.   Коментар     Вiрш Росли укупочцi, зросли... змальовує iдилiчну картину лю-бовi, сiмейного щастя. Вiдчувається, що така ж мрiя володiє i серцем поета: мати пару, жити в мирi та злагодi, пройти з чистим серцем разом тяжку дорогу й не розгубити свого кохання.

Метки Росли укупочцi, зросли, ТАРАС ШЕВЧЕНКО, ЛIТЕРАТУРА УКРАÏНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ, ПОЕТИ-РОМАНТИКИ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, Росли укупочцi, зросли, ЛIТЕРАТУРА, УКРАÏНСЬКОГО, РОМАНТИЗМУ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Росли укупочцI, зросли