Тополя



Категории Тарас Шевченко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Росте тополя край дороги Стан високий, лист широкий... Хто не йде мимо, той звертає увагу: Чумак iде подивиться Та й голову схилить; Чабан вранцi з сопiлкою Сяде на могилi. Люди дивуються: чому тополя одна серед поля, хто ïï посадив? Вигляд самотньоï тополi наводить сум на подорожнiх. Автор розповiдає трагiчну iсторiю. Чорнобрива дiвчина полюбила молодого козака, а той пiшов на вiйну, та й загинув. Якби знала, що загине, — Була б не пустила. Нiхто не знає, що йому судилося на вiку. А дiвочий вiк такий короткий: До полудня, та й зав'яне, Брови полиняють... Пригадує дiвчина, як ходив до неï козак, як жалiв ïï. Вона його любила та серцем вiдчувала, що щось має статись: Воно чуло недоленьку, А сказать не вмiло. Коли поïхав козак на вiйну, дiвчинi й свiт бiлий став не милий. I соловейко не так спiває, i сонечко не так свiтить: Без милого батько, мати — Як чужiï люде. Пройшли роки, а хлопець не повертався. Дiвчина з туги марнiла, а мати потай домовлялася видати ïï замiж за iншого, за старого, багатого. Дiвчина йде до знахарки, щоб дiзнатися про свою долю. Та дає ïй зiлля й посилає до криницi, де й вiдбувається чарування: Зiлля дива наробило — Тополею стала. Не вернулася додому, Не дiждала пари.

Метки ТОПОЛЯ, ТАРАС ШЕВЧЕНКО, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ЛIТЕРАТУРА XIX СТОРIЧЧЯ, ТАРАС, ШЕВЧЕНКО, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Тополя