Великий льох



Категории Тарас Шевченко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Три душi. Через село Суботiв летiли три бiлi пташки — три людськi душi, що ïх через грiхи святий Петро не пускає до раю, i сiли на хрестi староï церкви. Перша душа, як була людиною, звалася Прiсею. Вона народилася й виросла в селi Суботовi, родовому гнiздi Богдана Хмельницького. Всi любили гарну дiвчинку. Прiся гралася iз сином гетьмана Юрком, сам Хмельницький носив ïï маленьку на руках. А як виросла, почали до неï свататись, вона вже готувала рушники для старостiв. Одного разу пiшла по воду й перейшла дорогу з повними вiдрами Богдану Хмельницькому, коли вiн ïхав присягати Москвi. За це ïï не пускають до раю. Друга душа згадує про те, як вiйська Петра I взяли Батурин i залили його кров'ю. Було вбито матiр дiвчинки, а ïï вiддали москалям для розваги. Дiвчина втекла, сховалася на пожарищi. Коли вона несла воду, ïхав цар i попросив напоïти коня. За те, що вона дала води коню Петра I, ïï не пускають до раю. Третя душа карається за те, що коли була немовлям, посмiхнулася царицi Катеринi II, лютому вороговi Украïни. Та саме пливла Днiпром до Канева. Душi полетiли в лiс на нiчлiг. Три ворони. На мiсце розкопок прилетiли три ворони — украïнська, польська i росiйська. Перша похвалилась, що спалила гетьманську столицю Батурин, загатила Сулу козацькими старшинами, знищила силу козакiв у вiйнi зi Швецiєю, на будуваннi Петербурга, задушила в тюрмi славного гетьмана Полуботка. Друга ворона сказала, що допомагала польським магнатам, Радзiвiллу та Потоцькому, якi повстали проти царя, а потiм зрадили свiй народ i втекли в Париж. Своєю зрадою вони ... розлили з рiчку кровi Та в Сибiр загнали Свою шляхту... Третя ворона похвалилася, що передушила шiсть тисяч душ на будiвництвi залiзницi Петербург-Москва, добре служила московським царям — Мучителю (Iвану Грозному) та Петру I, перетворила селян на крiпакiв, розвела страшну силу дворянства в мундирах (чиновникiв).  Три лiрники. Три лiрники-калiки йшли в Суботiв спiвати людям про Богдана, про козацькi перемоги пiд Яссами, пiд Жовтими Водами, пiд Берестечком. Поки старцi спали, почалися розкопки льоху I (погреба, склепу). Хотiли знайти там скарби, що залишилися вiд Богдана Хмельницького, а знайшли самi кiстки. Iсправник, який керував роботами, дуже лютував, побив козака, калiк-лiрникiв. Мабуть, якби Богдан був живий, i йому б перепало. Москва розкопала в Суботовi лише малий льох, а Великого ж того льоху Ще й не дошукалась.   Коментар У поемi-мiстерiï Великий льох автор в алегоричнiï формi висловлює категоричний осуд найменших вiдступiв вiд почуття нацiональноï єдностi. Тi, хто вiльно чи невiльно сприяють, допомагають ворогам Украïни, заслуговують на осуд, вони грiшники, яким не мiсце у раю. Цей твiр довгий час був невiдомий читачам, бо зачiпав гострi проблеми, якi не втратили своєï актуальностi й донинi.

Метки Великий льох, ТАРАС ШЕВЧЕНКО, ЛIТЕРАТУРА УКРАÏНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ, ПОЕТИ-РОМАНТИКИ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ЛIТЕРАТУРА, УКРАÏНСЬКОГО, РОМАНТИЗМУ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Великий льох